КТ скроневих кісток і внутрішнього вуха в Києві

КТ скроневих кісток — це прицільне пошарове дослідження структур зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха. Комп’ютерна томографія допомагає детально оцінити слуховий прохід, барабанну порожнину, слухові кісточки, соскоподібний відросток і кістковий лабіринт внутрішнього вуха.

Дослідження може бути призначене при погіршенні слуху, хронічному отиті, підозрі на холестеатому, травмі, вроджених аномаліях або перед операцією на вусі.

У медичному центрі HBMedical можна зробити КТ внутрішнього вуха та скроневих кісток у Києві на комп’ютерному томографі Siemens SOMATOM go.Up — 32 зрізи та до 64 зрізів із технологією IVR.

Адреса центру: Київ, вул. Олександра Довженка, 3, поруч зі станцією метро «Шулявська».

Діагностичне відділення працює щодня з 6:00 до 23:00. Записатися на обстеження можна телефоном або через онлайн-форму.

Ціна КТ скроневих кісток у Києві

За актуальним прайсом HBMedical:

• КТ внутрішнього вуха та скроневих кісток без контрасту — 2100 грн.

Для більшості захворювань вуха, оцінки слухових кісточок, соскоподібного відростка, переломів і вроджених аномалій застосовується саме безконтрастне КТ.

Якщо лікар призначив дослідження з внутрішньовенним контрастуванням, можливість проведення, склад протоколу та точну ціну потрібно уточнити під час запису.

Офіційний прайс наразі містить окреме значення у графі «з контрастом», однак воно нижче за ціну безконтрастного дослідження. Тому перед публікацією ціни контрастного протоколу на сторінці її варто додатково перевірити з адміністрацією HBMedical.

Що таке КТ скроневих кісток

Скроневі кістки розташовані з обох боків черепа. Усередині них знаходяться важливі структури органа слуху та рівноваги.

Через невеликі розміри й складну анатомію цієї ділянки для обстеження використовують спеціальний прицільний КТ-протокол із тонкими зрізами. Звичайне КТ головного мозку не забезпечує такої самої деталізації середнього і внутрішнього вуха.

КТ скроневих кісток дає змогу оцінити переважно кісткові структури:

• зовнішній слуховий прохід;
• барабанну порожнину;
• слухові кісточки;
• соскоподібний відросток;
• комірки соскоподібного відростка;
• кісткові стінки середнього вуха;
• кістковий лабіринт внутрішнього вуха;
• равлика;
• присінок;
• півколові канали;
• внутрішній слуховий прохід;
• канал лицевого нерва;
• сонний канал;
• яремну ямку;
• дах барабанної порожнини;
• піраміду скроневої кістки.

Прицільне КТ скроневих кісток краще за звичайне КТ голови відображає дрібні кісткові деталі, необхідні для діагностики захворювань вуха.

КТ середнього та внутрішнього вуха

Назви «КТ внутрішнього вуха», «КТ середнього вуха» і «КТ скроневих кісток» часто використовують як близькі за змістом запити. Однак під час одного прицільного дослідження лікар оцінює комплекс структур зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха.

Середнє вухо

До структур середнього вуха належать:

• барабанна порожнина;
• молоточок;
• коваделко;
• стремінце;
• слухова труба в межах доступної візуалізації;
• вхід до печери соскоподібного відростка;
• кісткові стінки барабанної порожнини.

КТ особливо інформативне для оцінки ланцюга слухових кісточок, хронічного середнього отиту, холестеатоми, руйнування кісткових стінок і післяопераційних змін.

Внутрішнє вухо

До внутрішнього вуха належать структури, відповідальні за слух і рівновагу. На КТ найкраще оцінюється кістковий лабіринт:

• равлик;
• присінок;
• півколові канали;
• водопровід присінка;
• внутрішній слуховий прохід.

М’якотканинні та нервові структури внутрішнього вуха детальніше оцінюються за допомогою МРТ. Тому формулювання «КТ внутрішнього вуха» не означає, що томографія безпосередньо показує слуховий нерв або всі мікроскопічні структури органа слуху.

Що показує КТ скроневих кісток

Комп’ютерна томографія допомагає виявити або уточнити:

• гострі й хронічні запальні зміни середнього вуха;
• мастоїдит;
• холестеатому та спричинене нею руйнування кісток;
• порушення пневматизації соскоподібного відростка;
• склеротичні зміни соскоподібних комірок;
• пошкодження слухових кісточок;
• розрив або зміщення ланцюга слухових кісточок;
• отосклероз;
• вроджені аномалії зовнішнього, середнього або внутрішнього вуха;
• звуження чи атрезію зовнішнього слухового проходу;
• переломи скроневої кістки;
• пошкодження кісткового каналу лицевого нерва;
• дефекти даху барабанної порожнини;
• дегісценцію півколового каналу;
• розширення водопроводу присінка;
• кісткові зміни навколо внутрішнього слухового проходу;
• сторонні тіла;
• доброякісні й підозрілі кісткові утворення;
• післяопераційні зміни;
• стан після встановлення слухового імпланта;
• анатомічні особливості перед операцією.

КТ не вимірює гостроту слуху та не визначає самостійно причину кожного випадку приглухуватості. Результат потрібно оцінювати разом з оглядом ЛОР-лікаря, аудіометрією, тимпанометрією та іншими обстеженнями.

КТ середнього вуха при отиті

Звичайний гострий середній отит найчастіше діагностується під час огляду ЛОР-лікаря і не завжди потребує комп’ютерної томографії.

КТ середнього вуха може бути призначене при:

• тривалому або повторному отиті;
• хронічних виділеннях із вуха;
• зниженні слуху;
• підозрі на ускладнення;
• неефективності лікування;
• підозрі на мастоїдит;
• підозрі на холестеатому;
• підготовці до операції;
• необхідності оцінити стан слухових кісточок;
• підозрі на поширення запалення на кісткові структури.

На КТ лікар може побачити заповнення барабанної порожнини або комірок соскоподібного відростка, порушення їх пневматизації, руйнування кісткових стінок та інші зміни.

КТ при мастоїдиті

Соскоподібний відросток розташований позаду вуха і містить систему повітряних комірок, сполучених із середнім вухом. Запалення цих структур називається мастоїдитом.

КТ може допомогти оцінити:

• заповнення соскоподібних комірок;
• зниження їх пневматизації;
• руйнування кісткових перегородок;
• поширення запального процесу;
• можливе формування абсцесу;
• стан прилеглих кісткових структур;
• наявність внутрішньочерепних або інших ускладнень у межах протоколу.

При гострому болю за вухом, високій температурі, почервонінні, набряку або відстовбурченні вушної раковини необхідно терміново звернутися до лікаря.

Холестеатома на КТ

Холестеатома — це патологічне скупчення епітеліальної тканини в середньому вусі або соскоподібному відростку. Вона може поступово пошкоджувати навколишні кісткові структури.

КТ при підозрі на холестеатому допомагає оцінити:

• розташування патологічної тканини;
• стан слухових кісточок;
• руйнування стінок барабанної порожнини;
• стан даху середнього вуха;
• канал лицевого нерва;
• півколові канали;
• соскоподібний відросток;
• анатомію перед операцією.

Водночас за КТ-зображенням м’якотканинний вміст не завжди можна точно відрізнити від запальної рідини або грануляційної тканини. У складних випадках лікар може додатково призначити спеціалізоване МРТ.

При підозрі на холестеатому з можливим поширенням у внутрішнє вухо або порожнину черепа можуть бути доцільними як КТ скроневих кісток, так і МРТ голови та внутрішніх слухових проходів.

КТ при зниженні слуху

Причини зниження слуху умовно поділяють на кондуктивні, сенсоневральні та змішані.

Кондуктивне зниження слуху

Виникає, коли звук недостатньо добре проходить через зовнішнє або середнє вухо. Можливими причинами є:

• зміни слухових кісточок;
• хронічний отит;
• холестеатома;
• отосклероз;
• вроджені аномалії;
• наслідки травми;
• післяопераційні зміни.

При підозрі на кондуктивне зниження слуху КТ скроневих кісток без контрасту є одним з основних методів візуалізації, оскільки добре показує слухові кісточки та інші дрібні кісткові структури середнього вуха.

Сенсоневральне зниження слуху

Може бути пов’язане з внутрішнім вухом, слуховим нервом або центральними слуховими шляхами. У таких ситуаціях лікар частіше призначає МРТ внутрішніх слухових проходів і мостомозочкових кутів.

Змішане зниження слуху

Поєднує кондуктивний і сенсоневральний компоненти. Для повної діагностики можуть знадобитися і КТ, і МРТ.

КТ внутрішнього вуха при запамороченні

Запаморочення може мати багато причин і не завжди пов’язане із захворюванням скроневої кістки.

КТ внутрішнього вуха може бути призначене, якщо лікар підозрює:

• вроджену аномалію кісткового лабіринту;
• дегісценцію верхнього півколового каналу;
• наслідки травми;
• перелом скроневої кістки;
• зміни після операції;
• інше кісткове порушення внутрішнього вуха.

При периферичному запамороченні КТ скроневої кістки без контрасту може бути доцільним, але в багатьох випадках більш інформативним є МРТ голови та внутрішніх слухових проходів. Вибір методу залежить від симптомів і результатів неврологічного та ЛОР-огляду.

КТ скроневих кісток після травми

Перелом скроневої кістки може виникнути після сильного удару голови, падіння, дорожньо-транспортної пригоди або іншої значної травми.

КТ допомагає оцінити:

• локалізацію та напрямок перелому;
• зовнішній слуховий прохід;
• барабанну порожнину;
• ланцюг слухових кісточок;
• соскоподібний відросток;
• кістковий лабіринт;
• внутрішній слуховий прохід;
• канал лицевого нерва;
• сонний канал;
• яремну ямку;
• наявність повітря або рідини в патологічних ділянках.

Показаннями до прицільного КТ після травми можуть бути:

• кровотеча з вуха;
• різке погіршення слуху;
• шум у вусі;
• запаморочення;
• порушення рівноваги;
• слабкість м’язів обличчя;
• витікання прозорої рідини з вуха;
• підозра на пошкодження слухових кісточок.

При тяжкій травмі голови обсяг термінового обстеження визначає лікар. КТ головного мозку та прицільне КТ скроневих кісток є різними протоколами.

КТ перед кохлеарною імплантацією

Перед встановленням кохлеарного імпланта лікарю потрібно оцінити анатомію скроневої кістки та внутрішнього вуха.

КТ може допомогти визначити:

• будову равлика;
• кількість і форму його обертів;
• стан півколових каналів;
• ширину внутрішнього слухового проходу;
• положення каналу лицевого нерва;
• вроджені аномалії;
• наслідки запалення або операцій;
• стан соскоподібного відростка;
• особливості, важливі для хірургічного доступу.

При плануванні кохлеарної імплантації КТ скроневих кісток без контрасту та МРТ можуть доповнювати одне одного: КТ показує кісткову анатомію, а МРТ — нервові й м’якотканинні структури.

КТ скроневих кісток з контрастом

Для оцінки кісткового лабіринту, слухових кісточок, хронічного отиту, переломів, отосклерозу та вроджених аномалій контраст зазвичай не потрібен.

Внутрішньовенне контрастування може розглядатися в окремих ситуаціях:

• при підозрі на пухлинний процес;
• при поширеному запаленні;
• при підозрі на ускладнення;
• для оцінки м’яких тканин;
• за наявності підозрілих змін, виявлених під час іншого обстеження.

Для багатьох захворювань середнього та внутрішнього вуха, що потребують оцінки м’яких тканин або слухового нерва, замість контрастного КТ лікар може призначити МРТ.

За рекомендаціями ACR, при кондуктивному зниженні слуху та більшості задач, пов’язаних із кістковою анатомією, основним дослідженням є КТ скроневих кісток без внутрішньовенного контрасту.

КТ чи МРТ внутрішнього вуха

КТ та МРТ не є взаємозамінними обстеженнями.

КТ краще показує

• слухові кісточки;
• кістковий лабіринт;
• зовнішній слуховий прохід;
• соскоподібний відросток;
• переломи;
• руйнування кісткових структур;
• отосклероз;
• вроджені кісткові аномалії;
• дегісценцію півколового каналу;
• анатомію перед операцією.

МРТ краще підходить для оцінки

• слухового та вестибулярного нервів;
• внутрішнього слухового проходу;
• мостомозочкових кутів;
• м’якотканинних утворень;
• запального ураження нервових структур;
• сенсоневрального зниження слуху;
• окремих причин шуму у вухах і запаморочення;
• можливого поширення процесу всередину черепа.

При кондуктивному зниженні слуху частіше застосовується КТ, а при сенсоневральному — МРТ. При змішаному типі зниження слуху лікар може призначити обидва методи.

КТ скроневих кісток і КТ головного мозку — у чому різниця

КТ головного мозку призначене передусім для оцінки:

• речовини головного мозку;
• внутрішньочерепних крововиливів;
• наслідків травми;
• шлуночкової системи;
• великих патологічних утворень;
• кісток мозкового черепа в межах загального протоколу.

КТ скроневих кісток є спеціалізованим дослідженням із тонкими зрізами та окремими реконструкціями. Воно дає змогу детальніше оцінити дрібні структури середнього і внутрішнього вуха.

Якщо у направленні зазначене «КТ скроневих кісток», не варто самостійно замінювати його звичайним КТ голови.

Показання до КТ скроневих кісток

Направлення на дослідження може надати отоларинголог, отолог, сурдолог, невролог, нейрохірург або інший спеціаліст.

Основні показання:

• зниження слуху;
• кондуктивна приглухуватість;
• змішане зниження слуху;
• хронічний середній отит;
• повторні запалення вуха;
• тривалі виділення з вуха;
• підозра на холестеатому;
• підозра на мастоїдит;
• отосклероз;
• шум або пульсація у вусі;
• запаморочення за наявності підозри на кісткову патологію;
• травма скроневої ділянки;
• підозра на перелом;
• слабкість мімічних м’язів після травми або запалення;
• вроджена аномалія вуха;
• підготовка до слуховідновлювальної операції;
• підготовка до кохлеарної імплантації;
• оцінка післяопераційних змін;
• контроль положення імпланта;
• необхідність уточнити результати аудіометрії, МРТ чи іншого обстеження.

Підготовка до КТ скроневих кісток

Для КТ внутрішнього вуха та скроневих кісток без контрасту спеціальна підготовка зазвичай не потрібна.

Перед обстеженням рекомендується:

• взяти направлення лікаря;
• принести результати аудіометрії та тимпанометрії;
• взяти попередні КТ або МРТ;
• принести виписки після операцій на вусі;
• повідомити про встановлений слуховий або кохлеарний імплант;
• повідомити про можливу вагітність;
• зняти сережки та пірсинг;
• зняти слуховий апарат;
• прибрати окуляри, шпильки та інші металеві предмети;
• повідомити, якщо через біль або інший стан складно лежати нерухомо.

Слуховий імплант та інші металеві конструкції зазвичай не забороняють проведення КТ, але можуть створювати артефакти на зображеннях.

Якщо лікар призначив контрастування, додатково можуть знадобитися аналіз крові на креатинін і спеціальна підготовка. Точні вимоги потрібно уточнити під час запису.

Як роблять КТ внутрішнього вуха

Обстеження проходить у кілька етапів:

1. Підготовка. Пацієнт знімає металеві предмети в ділянці голови та заповнює необхідні документи.
2. Розміщення. Пацієнт лягає на рухомий стіл томографа. Голову встановлюють у правильному положенні.
3. Фіксація. За потреби використовуються м’які фіксатори, щоб уникнути рухів під час сканування.
4. Сканування. Стіл переміщується через кільце томографа, а апарат створює тонкі пошарові зображення правої та лівої скроневих кісток.
5. Реконструкція. Отримані зображення обробляються у різних площинах, зручних для оцінки середнього та внутрішнього вуха.
6. Підготовка висновку. Лікар-рентгенолог аналізує всі зрізи та складає опис.

Процедура безболісна. Під час сканування важливо не рухати головою, оскільки навіть невеликий рух може погіршити деталізацію дрібних структур вуха.

Розшифрування КТ скроневих кісток

Після дослідження пацієнт отримує висновок лікаря-рентгенолога. У ньому можуть зустрічатися спеціальні терміни.

Пневматизація соскоподібного відростка

Показує, наскільки добре розвинені й заповнені повітрям комірки соскоподібного відростка. Пневматизація може бути нормальною, зниженою або склеротичною.

Склеротичний тип будови

Означає, що повітряних комірок мало, а кісткова тканина переважає. Така будова може бути анатомічною особливістю або наслідком тривалого запального процесу.

Комірки заповнені м’якотканинним вмістом

Таке формулювання може свідчити про рідину, запальний вміст, грануляційну тканину або інший процес. Значення знахідки визначається разом із симптомами та оглядом.

Ланцюг слухових кісточок збережений

Молоточок, коваделко і стремінце розташовані правильно, без видимого руйнування або зміщення.

Ерозія слухових кісточок

Означає пошкодження або руйнування частини слухових кісточок. Така зміна може зустрічатися при холестеатомі або хронічному запальному процесі.

Кістковий лабіринт не змінений

Равлик, присінок і півколові канали не мають видимих кісткових аномалій у межах можливостей КТ.

Дегісценція

Означає локальну відсутність або виражене стоншення кісткової стінки над певною анатомічною структурою, наприклад над півколовим каналом.

Внутрішні слухові проходи симетричні

Означає, що їхня ширина та форма не мають очевидної асиметрії. Для оцінки слухових нервів одного КТ недостатньо — за потреби призначається МРТ.

Не слід встановлювати діагноз за окремим терміном у висновку. Результати потрібно показати ЛОР-лікарю, отологу або іншому спеціалісту, який направив на дослідження.

Який вигляд має норма на КТ скроневих кісток

За нормальної КТ-картини можуть бути описані:

• симетричні зовнішні слухові проходи;
• повітряні барабанні порожнини;
• збережений ланцюг слухових кісточок;
• відсутність патологічного м’якотканинного вмісту;
• збережені кісткові стінки;
• нормально сформований кістковий лабіринт;
• незмінені внутрішні слухові проходи;
• відсутність переломів або ділянок руйнування;
• збережені канали лицевих нервів;
• симетрична або індивідуально варіабельна пневматизація соскоподібних відростків.

Незначна асиметрія або особливість будови не обов’язково означає захворювання. Остаточну оцінку дає лікар-рентгенолог після перегляду всіх зображень.

Протипоказання та обмеження

КТ використовує іонізуюче випромінювання, тому дослідження проводиться за медичними показаннями.

Перед процедурою потрібно повідомити про:

• вагітність або її ймовірність;
• нещодавно проведені КТ-дослідження;
• неможливість лежати нерухомо;
• виражений біль;
• стан, що ускладнює фіксацію голови.

Кардіостимулятор, ортопедичні конструкції та більшість інших металевих імплантів не є протипоказанням до КТ.

Якщо застосовується контраст, додатково враховують:

• функцію нирок;
• попередні реакції на йодовмісні препарати;
• захворювання щитоподібної залози;
• цукровий діабет;
• препарати, які приймає пацієнт.

Що отримує пацієнт після КТ

Після сканування лікар-рентгенолог аналізує пошарові зображення скроневих кісток і готує висновок.

Пацієнт отримує:

• КТ-зображення середнього та внутрішнього вуха;
• висновок лікаря-рентгенолога;
• цифрові результати дослідження;
• матеріали для консультації ЛОР-лікаря, отолога, сурдолога, невролога або іншого спеціаліста.

У HBMedical результати КТ зазвичай готуються протягом 5–7 годин. У складних випадках підготовка опису може потребувати більше часу.

Чому варто зробити КТ скроневих кісток у HBMedical

• сучасний комп’ютерний томограф Siemens SOMATOM go.Up;
• 32 зрізи та до 64 зрізів із технологією IVR;
• прицільне обстеження середнього і внутрішнього вуха;
• оцінка слухових кісточок та кісткового лабіринту;
• дослідження правої та лівої скроневих кісток;
• детальні багатоплощинні реконструкції;
• опис зображень лікарем-рентгенологом;
• можливість порівняння з попередніми дослідженнями;
• результати зазвичай готуються протягом 5–7 годин;
• діагностичне відділення працює щодня;
• розташування поруч із метро «Шулявська»;
• попередній запис телефоном або онлайн.

Де зробити КТ скроневих кісток у Києві

Пройти КТ внутрішнього вуха та скроневих кісток можна в медичному центрі HBMedical за адресою: Київ, вул. Олександра Довженка, 3, поруч зі станцією метро «Шулявська».

Локація зручна для пацієнтів із Шулявки, КПІ, Лук’янівки, Дорогожичів, Нивок, Шевченківського, Солом’янського та Святошинського районів Києва.

Під час запису повідомте адміністратору:

• точну назву дослідження з направлення;
• основні симптоми;
• яке вухо турбує;
• чи була травма;
• чи проводилися операції;
• чи встановлений слуховий або кохлеарний імплант;
• чи є попередні КТ, МРТ або аудіограми;
• чи призначене контрастування;
• чи є вагітність або її ймовірність.

Запишіться на КТ скроневих кісток у HBMedical, щоб пройти прицільне дослідження середнього та внутрішнього вуха в Києві на Шулявці та отримати результати для консультації лікаря.

Поширені запитання

Що показує КТ скроневих кісток?

КТ допомагає оцінити зовнішній слуховий прохід, барабанну порожнину, слухові кісточки, соскоподібний відросток і кістковий лабіринт внутрішнього вуха. Дослідження може показати запальні зміни, холестеатому, отосклероз, переломи та вроджені аномалії.

Скільки коштує КТ скроневих кісток у Києві?

За актуальним прайсом HBMedical КТ внутрішнього вуха та скроневих кісток без контрасту коштує 2100 грн.

Чи входять обидва вуха в дослідження?

При стандартному прицільному КТ зазвичай оцінюють праву і ліву скроневі кістки для порівняння. Точний обсяг потрібно підтвердити під час запису.

Чи потрібен контраст?

Для оцінки кісткової анатомії, слухових кісточок, отосклерозу, переломів і більшості запальних змін контраст зазвичай не потрібен. При підозрі на пухлину або складні м’якотканинні зміни лікар може призначити інший протокол або МРТ.

Чи показує КТ внутрішнє вухо?

КТ добре показує кістковий лабіринт внутрішнього вуха: равлик, присінок і півколові канали. Слухові нерви та інші м’якотканинні структури краще оцінюються на МРТ.

Чи видно отит на КТ?

КТ може показати патологічний вміст у середньому вусі та соскоподібних комірках, але при звичайному гострому отиті дослідження потрібне не завжди. Його частіше призначають при хронічному процесі або підозрі на ускладнення.

Чи видно холестеатому на КТ?

КТ допомагає виявити м’якотканинний вміст і характерне руйнування кісткових структур. Однак не в кожному випадку дозволяє точно відрізнити холестеатому від іншої запальної тканини.

Що краще — КТ чи МРТ внутрішнього вуха?

КТ краще показує кістки, слухові кісточки та кістковий лабіринт. МРТ краще оцінює слухові нерви, внутрішні слухові проходи та м’які тканини. Метод обирається залежно від передбачуваної причини симптомів.

Чи відрізняється КТ скроневих кісток від КТ голови?

Так. КТ скроневих кісток виконується тоншими зрізами та за спеціальним протоколом для детального вивчення середнього і внутрішнього вуха.

Як підготуватися до КТ внутрішнього вуха?

Для безконтрастного дослідження спеціальна підготовка зазвичай не потрібна. Необхідно зняти слуховий апарат, прикраси й інші металеві предмети з ділянки голови.

Як роблять КТ скроневих кісток?

Пацієнт лежить на столі томографа, а голову фіксують у правильному положенні. Апарат створює серію тонких пошарових зображень правої та лівої скроневих кісток.

Коли буде готовий висновок?

У HBMedical результати КТ зазвичай готуються протягом 5–7 годин. У складних випадках строк може бути довшим.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.