Шийний радикуліт

Діагностика шийного радикуліту

Діагностика включає клінічний огляд у спеціаліста Центру Хребта HBMedical, оцінку неврологічних симптомів та функції руху.
Для точного визначення причини використовуються:

Основні методи обстеження:

• МРТ шийного відділу — ключовий метод, який показує протрузії, грижі, компресію нервових структур, стан м’яких тканин;
• КТ або рентген — дозволяють оцінити кісткові зміни, нестабільність, деформацію;
• Міографія та тестування м’язової сили — за потреби для оцінки ступеня ураження корінця;
• Аналіз постави й функціональних обмежень, які можуть провокувати радикуліт.

Повноцінна діагностика дозволяє розробити персональну програму терапії, спрямовану на усунення причин, а не тільки симптомів.

Лікування шийного радикуліту

• Медикаментозне лікування.
  Призначається для зняття гострого запалення, набряку та болю. Використовують протизапальні засоби,
  міорелаксанти, препарати для покращення нервової провідності та мікроциркуляції.
• Фізіотерапія.
  Методи, які зменшують спазм, покращують живлення дисків та нормалізують стан шийного відділу.
  Застосовуються як частина курсу лікування або в період відновлення.
• Апаратні методи.
  Включають лікувальний апарат для спини та вертикальну сидячу витяжку, що м’яко знижує компресію нервового корінця,
  покращує рухливість і зменшує біль.
• Мануальна терапія та м’які остеопатичні техніки.
  Використовуються лише після підтвердження безпеки на МРТ. Спрямовані на усунення функціональних блоків,
  м’язової напруги, корекцію патологічної біомеханіки.
• Лікувальна гімнастика.
  Індивідуально підібрані вправи зміцнюють шийно-плечовий м’язовий корсет, покращують кровообіг,
  зменшують навантаження на міжхребцеві диски.
• Тейпування.
  Допомагає підтримати м’язи, зменшити спазм і полегшити біль у повсякденній активності.

Комплексне лікування дозволяє досягти значного зменшення симптомів, відновлення функції та профілактики повторних загострень.

Наслідки та ускладнення нелікованого шийного радикуліту

• хронічний больовий синдром із регулярними загостреннями;
• зниження сили м’язів руки, атрофія м’язових груп;
• стійке порушення чутливості, оніміння пальців;
• обмеження рухів шийного відділу;
• формування вторинних головних болів та порушення роботи плечового поясу;
• значне зниження працездатності та якості життя.

На пізніх стадіях радикуліт може потребувати хірургічного втручання, але в більшості випадків цього можна уникнути
завдяки своєчасній та комплексній терапії.